Wild Boar Challenge 2018 - звіт про перегони позашляховиків

21-22 липня 2018 року в районі селища Пісочин харківської області пройшов 2 етап чемпіонату України з тріалу. Змагання зібрали спортсменів у п'яти залікових категоріях: ATV, UTV, Рейд, Хард та Прото. Пропонуємо докладний репортаж із місця подій від нашої редакції.

Захід пройшов у форматі RFC, і називався Wild Boar Challenge. Варто зазначити, що саме організатори Wild Boar Challenge привезли до нашої країни цей популярний формат джиперських змагань. Влітку 2016 року в районі міста Люботин СЛИВА-клуб 4х4 провели перші перегони у форматі RFC на території України.

Базовий табір

І ось через 2 роки гонка продовжує збирати всіх любителів бездоріжжя. Цього разу основні спецділянки були розташовані навколо базового табору, на березі річки Уди. Раніше у цих місцях проходив Пісочин-тріал. Тому місцеві жителі вже знають, що таке джиперські змагання.

Для гостей змагання були передбачені фуд-зона, виставкові стенди організацій спонсорів. Автосалон Toyota надав усім бажаючим нові пікапи для тест-драйву. Також були встановлені спеціальні атракціони для дітей.

Пролог

Зазвичай на подібних заходах організатори роблять так званий «пролог» - урочистий старт усіх учасників. Адже це єдина нагода зібрати всіх в одному місці; спортсменів — цілих та неушкоджених, а глядачів — жадібних до видовищ та цікавих.

Для виключення можливих замінок, учасників розділили на два коридори. В одному стартував «рейд» та «ATV», у другому «Хард», «Прото» та «UTV». Але незважаючи на це, у складнішому коридорі уникнути цих самих заминок не вдалося. Невелика канава виявилася важкопрохідною навіть для позашляховиків із короткою базою. Довелося розмотувати лебідки та діставати сендтраки.

Секції №9 та №8 – багато бруду та води

Першу битву з бездоріжжям ми зняли зовсім поруч із прологом. 9 секція виявилася досить складною для екіпажів двох Нив. Спочатку у бій увірвався 107 екіпаж – Владислав Горбунов та Сергій Форсюк. Відразу після спуску в річку машину закопалася в мулистий ґрунт. Довелося витрачати час на лебідку. Подальше просування секцією так само виявилося недостатньо впевненим. У відведений час укластися не вдалося.

Трохи впевненіше діяв 101 екіпаж братів Домнікових. Крапки лебежіння були заздалегідь намічені, і машина дійшла до них своїм ходом. Проте, вже по дорозі назад, вихід з річки виявився не простим.

Лебування із застосуванням якоря потрібних результатів не дало. Довелося піднімати машину рейковим домкратом і підкладати під колеса сендтраки. Така тактика дала позитивний результат. Але в підсумку для заліку хлопцям не вистачило близько 20 секунд.

Поруч із 9 секцією категорії «Рейд» була розташована секція №8. Нам вдалося поспостерігати, як її проходить екіпаж UTV №21 —Бондаренко Роман та Андрій Токарєв. Тут події розвивалися набагато швидше, ніж у позашляховиків. Мотовсюдихід долав усі заготовлені перешкоди дуже впевнено. Спуск у річку, швидкий лебідок з виходом на берег. Потім знову стрімкий спуск у річку. При чому штурману довелося буквально ловити руками всюдихід, запобігаючи його перекиданню. А по воді взагалі довелося плисти в буквальному значенні. Окотже, така техніка на це здатна.

Секція 24 – великий бетонний блок

Це була, мабуть, найпростіша, на перший погляд спецсекція. Великий бетонний блок заввишки близько 1 метра потрібно було переїхати двічі. Однак, не всі екіпажі впоралися із цим завданням задовільно. Так, 114 екіпаж Suzuki Jimny застряг прямо на блоці. Штурману довелося використати рейковий домкрат для виходу із ситуації. А це дуже вплинуло на час проходження секції.

Екіпаж №209 на «Хардовому» УАЗ все виконав досить оперативно. Але на другому заїзді не витримав металевого сендтраку. Хоча це не вплинуло на час проходження.

Як утопити мотовсюдихід у річці

Гонки бездоріжжям завжди були екстремальним видом спорту. Рідкісний екіпаж доїжджає до фінішу без поломок. Але бувають і дуже сумні історії. На 3 секції 27 екіпаж мотовсюдихода не правильно розрахував траєкторію руху і пішов на глибину.

Усі спроби виїхати своїм ходом із річки виявилися безрезультатними. А після того, як мотор заглух, спортсменам нічого не залишалося робити як попросити евакуацію. Вже після того, як машину витягли з води, виявилося, що вийшло з ладу кермо. Це й ускладнювало вихід із річки.

Болотні місця для джиперів

13 і 14 секції являли собою справжні болота, з елементами невеликого тріалу. Спочатку ми спостерігали виступ 111 екіпажу Suzuki Jimny. Заїзд пройшов досить упевнено, без особливих затримок. Суддя на одній із секцій навіть сказав, що час проходження Jimny не менший ніж у мотовсюдиходів.
УАЗам у цих секціях було складніше. Там, де Ниви та Suzuki проходили без проблем, проходило сендтраки.

101 Нива братів Домнікових взагалі показала справжній майстер-клас. Не будемо стверджувати напевно, але найімовірніше тут цей екіпаж мав, мабуть, найкращий час із усіх суперників.

Піщаний кар'єр

Після обіду ми вирушили на далеку спецділянку, розташовану в піщаному кар'єрі, неподалік селища Пересічне. Не знаючи правильної дороги, володіючи лише GPS-координатами самої ділянки, просування розбитими місцевими дорогами на легковому автомобілі виявилося досить екстремальним. Просто нам дуже пощастило з пілотом, навички водіння якого допомогли встигнути до заїздів основних екіпажів, за якими ми полювали.
На 16 секції до цього часу боровся 114 екіпаж Suzuki Jimny. Не все виходило гладко, але досвід та залізна дисципліна спортсменів дозволили успішно пройти секцію.

До речі, цю секцію потрібно було пройти 2 рази – за годинниковою стрілкою, та у зворотному напрямку. Після заїзду двох квадроциклів на старті з'явився 101 екіпаж Ніви. На самій секції важких ділянок не було, а на виході потрібно було використовувати лебідку. Порваний синтетичний трос погіршив результат, але загалом за часом хлопці вклалися.

А ось 111 Suzuki відзначився надзвичайно видовищним фінішом. Проходячи секцію у зворотному напрямку, на самому виході, Микола Британ припустився помилки, і машина ефектно лягла на бік. Пілотові довелося терміново залишати автомобіль і бігти до секундоміру, щоб зупинити час, і тим самим зафіксувати результат.) 

Сутінкова зона

На цьому для нас перший день змагань було завершено. Спостерігати за сутінковою зоною не було жодної можливості, оскільки на всій апаратурі сіли акумулятори. Та й добиратися до потрібних точок на легковій машині вночі було б небезпечно.

Саме сутінкова зона, як дисципліна, являла собою нічне GPS-орієнтування. До того ж екіпажі учасників об'єднувалися в команди з представників різних залікових категорій. І кожен екіпаж у команді мав зафіксувати взяття потрібної точки. Загалом видовище досить цікаве та захоплююче.

2 день змагань

Наступного дня, прямо з ранку, ми відразу вирушили в піщаний кар'єр до Пересічного. Тут мала розгорнутися основна боротьба між спортсменами.
До нашого приїзду 101 екіпаж розпочав заїзд у 20 секції. Без особливих проблем, після успішного лебежіння, цей відрізок гонки пройшли, і ми вирушили далі.
На 22 секції до 101 екіпажу приєднався Suzuki 111. Якщо не брати до уваги вимушеного лебежіння, то секція була взята успішно. А ось Олександр Домніков зумів пройти цю ділянку без застосування електричної лебідки!

Поруч, на 21 секції каталася єдина «катлета» у категорії «Прото». Клас техніки, звісно, тут зовсім інший. Величезне колесо та портальні мости забезпечують неймовірний кліренс. Але висока кабіна забезпечує високий центр ваги, що збільшує ризик перевороту. Саме це й могло статися у момент заїзду по 21 секції.

На цьому наша присутність у кар'єрі була завершена. Ми повернулися до базового табору, прямо серед якого розташувалася грязьова секція №2. Саме в цей час 101 екіпаж готувався до її проходження. Болотистий ґрунт не викликав особливих побоювань. Підготовлений позашляховик без особливих зусиль зміг би подолати цю місцевість. Але глибокий грязьовий рів міг зупинити навіть найвідчайдушніших гонщиків.

 
Як завжди, злагоджені дії екіпажу дозволили успішно пройти всі перешкоди, навіть не дивлячись на «вимотаний» з лебідки трос.

Найнеймовірніша секція

Не можемо сказати, з якої причини спецсекція №12 виявилася настільки злою та підступною. Просто захід, він і вихід, став просто не прохідний для позашляховиків. Тобто машина не містилася в цій канаві навіть за габаритами. Через що Suzuki, що лежить на боці, в буквальному сенсі довелося затягувати лебідкою в річку. А перед цим ще й спиляти дерево, що заважає руху.

Після такого складного заходу в річку, потрібно було проїхати руслом проти течії, піднятися на лебідці на крутий берег. Потім знову спуститися в річку, переїхати на інший берег (знову ж таки на лебідці), розвернутися, і знову спуститися у воду. І вже потім тільки знову лебідитися до фінішу лежачи на боці.

Було дуже шкода спостерігати за пошкодженнями машини. Але екіпаж, попри все, продовжував боротьбу до останньої секунди. На жаль, вкластися у відведений норматив не вдалося.

Фініш та урочисте нагородження переможців

Ближче до 15:00 усі учасники та глядачі почали зібратися у базовому таборі. Гонка була закінчена. Спортсмени нарешті могли перевести дух, відмитися від болотного бруду про дорожній пил, підготувати свої позашляховики до транспортування додому.

Незабаром розпочалася урочиста частина, де було оголошено переможців 2 етапу чемпіонату України з тріалу – Wild Boar Challenge 2018
Ними стали:

Категорія Рейд

1 місце – екіпаж 111, Микола Брітан, Олександр Новіков
2 місце – екіпаж 117, Геннадій Стаматін, Леонід Панченко
3 місце – екіпаж 101, Олександр Домніков, Олексій Домніков

Категорія Хард

1 місце – екіпаж 201, Юрій Сальков, Сергій Камінський
2 місце – екіпаж 202, Сергій Тришкін, Кирило Липецький
3 місце – екіпаж 212, В'ячеслав Стаматін, Іван Кравцов

Категорія Прото

1 місце – екіпаж 308, Євген Рахмайлов, Микола Шумейко

Категорія ATV

1 місце – екіпаж 01, Олександр Фоменко, Олександр Бондаренко
2 місце – екіпаж 02, Олександр Сидельник, Олександр Приходько
3 місце – екіпаж 07 В'ячеслав Немирчий, Олексій Бойко

Категорія UTV

1 місце – екіпаж 22, Дмитро Федоров, Юрій Кузьменко
2 місце – екіпаж 21, Роман Бондаренко, Андрій Токарєв
3 місце – екіпаж 28, Василь Рахмайлов, Віталій Майборода

Інтернет-магазин Джипчик вітає всіх учасників та переможців 2 етапи чемпіонату України з тріалу. Бажаємо Вам гідних перемог, яскравих емоцій та нових досягнень!

Так само, висловлюємо подяку організаторам заходу СЛИВА-клубу 4х4 за чудове свято! З нетерпінням чекаємо на наступну гонку!

P.S. Анонси харківських позашляхових заходів Ви завжди зможете побачити на сторінках цього блогу, а так само у відкритій групі. соціальної мережі Facebook.